Правової оцінки сталінських злочинів, скоєних у тюрмах Західної України у 1941, чекаємо вже 75 років. Скільки ще?
21.07.2016
21 липня виповнюється 75 років від одного із злочинів, скоєних більшовицькими каральними органами – масштабних позасудових страт в’язнів Чортківської тюрми
Василь Расевич: "Липень 1941 - як євреї "виконували брудну роботу для німців..."
22.06.2016
У червні-липні 1941 р. у Львові сталася катастрофа неймовірного масштабу. Спочатку радянський режим тільки у трьох львівських тюрмах в нелюдський спосіб замордував до 4-х тисяч вʼязнів. А потім нацисти, звинувативши євреїв у причетності до злочинів «жидокомуни», спровокували єврейський погром, жертвами якого стали вже до 4-х тисяч євреїв
Московська Гельсінська група і значення Гельсінського руху в ретроспективі
06.06.2016
Виступ Людмили Алексєєвої на круглому столі «Московська Гельсінська група і значення Гельсінського руху в ретроспективі»
«Дні Пінзеля», як спроба осягнення відкритого простору. Рефлексії стороннього спостерігача
06.06.2016
5 червня концертом камерної музики завершилася програма першого фестивалю «Дні Пінзеля» у місті Бучачі
«НОВИЙ» ЄВРЕЙСЬКИЙ ЦВИНТАР У ЗБАРАЖІ
01.06.2016
Надзвичайно цікавим та поки мало дослідженим залишається «нове» єврейське кладовище Збаража, як джерело інформації та свідчення проживання єврейської громади у містечку
Стаючи публічними: історики як публічні інтелектуали у пострадянській Україні
12.05.2016
Під публічним інтелектуалом розуміємо інтелектуала, який «звертається до освіченої публіки у питаннях, які мають політичний чи ідеологічний вимір»
Ярослав Грицак: "Голокост - це українське питання"
01.03.2016
Пам’ять про Голокост об’єднуючим елементом сучасної Європи... Чим глибше Україна буде інтегруватися в Європу, тим рельєфніше проблеми Голокосту виходитимуть на передній план
Андрій Павлишин: Про Львів єврейський і свідоме затирання історичної пам’яті
29.12.2015
Бесіда Ірини Славінської із відомим істориком та перекладачем Андрієм Павлишиним для "Громадського радіо"
Історія невдах і різунів
30.11.2015
Так можна було б назвати українську історію, написану з класових позицій. Та що гріха таїти – якщо забрати з опису подій XVI-XVIII ст. штучну патріотично-романтичну риторику, то в результаті отримаємо історію соціальних низів, які тільки те й робили, що страждали, бунтували, повставали та вбивали. При цьому не маючи ані конкретної мети, ні програми подальшої організації життя
